Краматорськ. Краматорська загальноосвітня школа I-III ступенів № 5 Донецької області Краматорської міської ради

   





Сторінка психолога

У школі працює психолог Сушко Лариса Василівна

Прийомний день- вівторок

 

Збереження емоціонального стану

Как я достигаю гармонии со своей душой

Составители:

Сушко Л. В.,практический психолог ПЦ МК УО

Стрепенюк И.В.,практический психолог ПЦ МК УО, психолог-реабилитолог

г. Краматорск - 2016 г.

БОДРЯЩИЕ И ОСВЕЖАЮЩИЕ МИНУТЫ УРОКА. ПРАКТИЧЕСКОЕ РУКОВОДСТВО ДЛЯ ПСИХОЛОГОВ И ПЕДАГОГОВ

« Сад чувств»

Цели: Помочь детям разобраться в причинах, которые вызывают у них стресс и проанализировать их действия для восстановления внутреннего равновесия.

Материалы: Бумага и карандаши каждому ребенку, "Камень повествования", аудиокассета с записью спокойной музыки.

Ход упражнения:

Сядьте все вместе вкруг. Давайте поговорим о том, что для вас тяжело и что происходит, когда вы чувствуете напряжение. Вы огорча­етесь? Или у вас болит голова или живот? Или вы не можете сосредото­читься и делаете очень много ошибок? Многое в жизни вызывает у нас тя­желое состояние: когда мы испытываем страх перед контрольной; когда мы на кого-нибудь сильно рассердимся, когда мы плохо выспались, когда поссорились с родителями. Но и хорошие вещи могут вызывать у нас напряжение, например, когда мы чрезмерно радуемся своему дню рождения, так что даже не можем заснуть.

Думали ли вы о том, что вызывает у вас напряжение, приводит вас к стрессу? И как он у вас проявляется? Подумайте об этом минутку в тишине. Теперь будет говорить только кто-нибудь один из вас.

Этот ребенок должен будет взять Камень повествования. Все осталь­ные будут внимательно слушать.

Сначала пусть каждый ребенок расскажет о своей стрессовой ситуации, а Вы напишите на доске список разных возможных ситуаций. Во второй части занятия вернитесь к этому списку и обсудите с детьми, что можно сделать, чтобы справиться с напряжением. Под конец занятия подведите детей к не­которой воображаемой ситуации. В ней будет заключаться прекрасная ме­тафора, дающая возможность воспарить духом.

Сядьте поудобнее и закройте глаза. Я хочу вам показать, как и в плохие времена можно пополнить запас внутреннего спокойствия и обрести свежие силы. Три раза глубоко вздохните и слушайте внимательно мой голос.

Представь себе, что ты идешь по саду, по которому много лет не сту­пала нога человека, и твоя задача — позаботиться об этом саде. Тебе надо навести в саду порядок и сгрести старые листья, сухие ветки, отцветшие цветы. Ты берешь легкие грабли и другой инструмент, который может пона­добиться при уборке сада. Ты срезаешь старые сухие ветки, которые загора­живают свет живым растениям, и выдергиваешь сорняки, которыми заросли маленькие тропинки. Ты заботишься о том, чтобы все снова было красиво и можно было бы любоваться ухоженным садом. Затем ты сажаешь новые растения, следя за тем, чтобы всем необычным и редким растениям нашлось свое место. Теперь сад выглядит же намного ярче, и повсюду красочно свер­кают пестрые цветы. 5

Бодрящие и освежающие минуты урока. Практическое руководство для психологов и педагогов

Ты слышишь чудесные звуки в этом саду: жужжание шмелей, пение птиц, шум далекого водопада. Но между тем, каким глубочайшим спокойствием наполнена природа! Этот покой помогает тебе хорошо сосредоточиться. Ты начинаешь острее слышать, ощущаешь самые тонкие запахи, становишься более чутким ко всему...

Все вокруг наполнено сильными запахами: смолистым ароматом сосны, запахом травы, благоуханием сирени, розы и жасмина. Вот в воздухе запахло дымом: где-то зажгли костер, чтобы приготовить еду. Представь себе всю эту вкусную еду и на сладкое — свой любимый десерт. Тебе настолько любо­пытно, что ты идешь к этому лагерному костру... и находишь богато накрытый стол. Кто-то подарил тебе еще одну радость! И ты садишься за стол и наслаждаешься этой едой. Сидишь ты при этом на большом пне, быв­шим когда-то частью могучего дерева. Ты проводишь рукой по коре и ощуща­ешь, сколько силы было в этом дереве.

В этом саду ты мог бы провести еще много времени. За работу, которую ты здесь сделал, ты будешь щедро вознагражден. Внутренний голос говорит, что ты можешь вернуться в этот чудесный сад в любое время, когда захочешь отдохнуть или найти покой. Этот сад цветет в твоем собственном вообра­жении, которое такж,е полно жизни и ярко, как и сам этот сад.

Теперь вздохни глубоко и попрощайся с садом. Ты знаешь, что ты всегда сможешь туда вернуться. Потянись и открой глаза.

Возьми лист бумаги и карандаши и нарисуй свой сад.

— Знаком ли тебе стресс, который приносит пользу?

— Каких стрессов ты можешь избежать?

— Что происходит с твоим телом, когда ты испытываешь стресс?

— Что делают твои родные, когда испытывают стресс?

— Когда у нас в классе бывают стрессовые ситуации?

— Достаточно ли тебе перемены, чтобы отдохнуть и "заправиться"
энергией?

— Что больше всего понравилось тебе в воображаемом саду?

— Что доставило тебе наибольшую радость в твоей прогулке по саду:
прекрасный вид, дивные звуки, запахи или вкусная еда?

Очищающее дыхание

Цели: Это важная техника на "осознанное" дыхание, соединяющее тело и дух, особенно поможет детям в школе. Если они смогут научиться сосредотачиваться таким способом, то им будет легче настроиться на учителя, на других детей и на то многое, что от них требуется в школе.

Ход упражнения:

Назовите мне день, в который вы охотно идете в школу... Назовите день, когда вы не очень охотно идете в школу... Назовите ситуацию, в которой вы бываете собранными... Назовите ситуацию, когда вы взволнованы и невнима­тельны...

Я хочу вам показать, как можно научиться чувствовать себя уверенным, довольным и бодрым...

Сядь, выпрямившись, на стул и держи спину совсем прямо. Положи руки на стол или на колени так, чтобы ладони смотрели на потолок. Теперь мыс­ленным взором посмотри в центр своей груди. Вдохни глубоко и выдохни без паузы между вдохом и выдохом. Вдох происходит несколько быстрее, чем вы­дох... Когда ты выдыхаешь, представь себе, что твой выдох долетает до двери нашей комнаты. А когда ты вдыхаешь — не напрягайся, пусть воздух просто снова войдет в твое тело... Если хочешь, можешь своему дыханию придать какой-то цвет. Например, выдыхать серый воздух. И представь себе, что ты выдыхаешь свое беспокойство, свой страх, свое напряжение. А вдыхаемому воздуху можно дать какой-нибудь другой, приятный цвет, например, голубой. И представь себе, что ты вдыхаешь спокойствие, уверенность и легкость.

Чтобы дети привыкли к этой релаксационной технике, вы можете ста­вить классическую инструментальную музыку в стиле барокко или отрывки из Моцарта. Повторите важнейшие пункты инструкции и дайте детям две-три минуты времени на это прекрасное упражнение.

Сеанс созидательной релаксации:

wym-1478072429954

Я отпускаю прошлое, и прошлое отпускает меня.

Я охотно учусь любить, прощать и жить настоящим.

Я могу радоваться и наслаждаться жизнью в любых в любых обстоятельствах.

Во мне живет чувство благоговения перед жизнью и глубокая благодарность ко всему, что есть в ней.

Я исполнен (исполнена) бодрости и оптимизма.

Сегодня я тружусь с хорошим настроением. Я получаю удовольствие от выполняемой мною работы.

Я верю в свои возможности. Я хорошо подготовленный и компетентный специалист.

Я целостная личность. Я свободен (свободна) и сильна и так будет всегда.

Мои мысли наполнены изобилием и счастьем.

Я уникальная личность. Я достоин (достойна) уважения и любви.

Мне нравится ощущать полноту своего здоровья.

Источник моего здоровья — внутри меня. Я забочусь о себе очищая сознание от негативных эмоций. Я прощаю себя и люблю себя.

Высшая Сила помогает мне проявить все самое лучшее, что только есть во мне.

Я человек дела.

Этот день несет мне победу, удачу и вдохновение.

Я уверен (уверена) в своих силах и возможностях.

Я многое могу.

Я занимаюсь самообразованием. Мой кругозор постоянно расширяется.

Вселенная направляет ко мне необходимый поток знаний. Моя задача — войти в него.

Я верю в потенциал, который заложен во мне от рождения.

Я рожден (рождена) для роста.

Я с благодарностью реагирую на проявления любви и доброты.

Я принимаю комплименты и подарки с радостью.

Мое сердце открыто для любви во всех ее проявлениях.

Я благословляю всех, кого встречаю.

Я смотрю на окружающий мир с пониманием и состраданием.

Забывая о прошлом, я даю себе возможность создать такой мир, какой хочу.

Шкала Абрахама

(выдержки из замечательного цикла Карла Абрахама)

Мы предлагаем Вам шкалу эмоций. Она выглядит как лестница эмоций.

Переведем внимание внутрь себя. Проведем рефлексию. Ощутите, на какой ступеньке сейчас Вы находитесь. Вверху, где счастье и радость? Или внизу, где горечь и депрессия? А может быть, Вы блуждаете где-то посредине? Очевидно одно, Вы сейчас определенно где-то находитесь – что теперь делать и куда идти?

В шкале К. Абрахама эмоциональные процессы пронумерованы от 1 до 22. Если Ваши эмоциональные процессы находятся в промежутке «1-7» - это замечательные, позитивные, вибрационные процессы. Нужно удержаться!

Однако всегда возможно возникновение особых обстоятельств, при которых диапазон Ваших вибраций резко изменится. В этом случае следует поработать над собой. Дать себе Эмоциональную Установку, ту, от которой Вы лучше себя будете чувствовать и начать передвигаться по шкале вверх, постепенно, не спеша, не подгоняя себя, как–будто Вы медленно поднимаетесь по лестнице. Выбрав нужную Эмоциональную Установку, от которой Вы лучше себя почувствуете. Эту мысль проговаривать внутренним голосом, вслух и слушать в записи. Это позволит вам улучшить настроение, избавиться от сопротивления и подняться по эмоциональной шкале вверх.

Шкала Абрахама:

WYM-1478072505052

ЛИТЕРАТУРА

1. Гегенкамп К. «Энциклопедия Индиго». -М., София, 2007.

2. Исаев И. «Лучшие дыхательные практики». -М., «Рипол», 2005.

3. Лютова Е.К., Монинх Г.Б. «Шпаргалка для взрослых». - М., «Генезис»,
2000.

4. Ниши К. «Система укрепления энергии жизни». - СПб., А.В.К., 2003.

5. Ниши К. «Энергетическое дыхание». - СПб., «Невский проспект»,
2003.

6. Овчарова Р.В. «Практическая психология в начальной школе». - М.,
«Сфера», 2001.

7. Родионов В.А., Ступницкая М.А. « Прививка от стресса».
Практическая психология в школе. - Ярославль, «Академия развития»,
2006.

8. Симонсон Б. «Пять тибетских упражнений с детьми». - М., София,
2007.

9. Скворчевська О.В., Нуреева О.С. «Класш години з психологом». -
Харюв, «Основа», 2008.

10. Фопель К. «Как научить детей сотрудничать?». Психологические игры
и упражнения, часть - 3. - М., «ГЕНЕЗИС», 1998.

И. Фопель К. «Как научить детей сотрудничать?». Психологические игры

и упражнения, часть - 1. - М., «ГЕНЕЗИС», 1998. 12.Щетинин М. « Дыхательная гимнастика А.Н. Стрельниковой». - М.,

«Метафора», 2004.

ШІСТЬ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРИЙОМІВ НА ДОПОМОГУ БАТЬКАМ

Ви коли-небудь звертали увагу на те, як одночасно 25 старанних учнів схиляються у класі над своїм завданням? І, можливо, задавалися запитанням, як же вчителю це все вдається. Адже іноді, щоби тримати свою дитину під контролем, доводиться прикладати великі зусилля, не кажучи вже про цілий клас дітей. Кращі педагоги використовують маленькі секрети, що перетворюють переповнену аудиторію шалених третьокласників на «м'яку глину» в їхніх руках, і ви теж можете отримати хороший результат у домашніх умовах, застосувавши ті ж хитрощі.

Використовуйтепреміальну діаграму
Розумні вчителі використовують наочні посібники, щоб контролювати й управляти поведінкою дітей. Чи то діаграми попередження або преміальні діаграми, за їх допомогою діти зможуть легко визначити свій статус і використовувати його в якості мотиваційного інструменту, щоб виконувати роботу й добре поводитись у класі. Дженніфер Літтл, учитель початкових класів із 40-річним досвідом роботи, згодна з такою тактикою: «Використовуйте діаграму, щоб винагородити дитину за те, що вона зробила». Подібна схема у вашому власному домі допоможе керувати поведінкою дитини у процесі навчання і навчить важливого принципу: треба попрацювати, щоб отримати бажане.

Відгукнітьсяпозитивно
Ви, імовірно, стикалися з тим, що під час батьківських зборів учитель проявляв до вас особливе ставлення, але ви не єдиний, хто пережив цю мить слави. Хороші вчителі знають, що, щоб домогтись від невгамовних учнів потрібної поведінки, похвала буває більш ефективною, ніж покарання, – це правило, яке відмінно працює й у домашніх умовах. У той час як ви, можливо, будете довго й нудно бурчати із приводу неприбраної кімнати або не зроблених домашніх справ, іноді ефективніше просто заохотити дитину за те, що вже зроблено, навіть якщо це якась дрібниця. Ваша дитина швидко навчиться розпізнавати ті приємні відчуття, які виникають від похвали, і вони будуть тримати її у формі.

Очікуваннякращих результатів
Яким чином учителі розкривають у дітях найкраще? Вони не чекають нічого меншого. Коли діти лінуються, їм твердо кажуть, що вчитель очікує від них більшого, ось і все. Таким чином, діти вчаться керувати собою на основі стандарту, установленого шановним учителем. Ви можете зробити те ж саме вдома, орієнтуючись на очікування, а не дисциплінуючи дітей за фактом уже отриманої нехорошої поведінки. Установіть конкретні правила поведінки в побуті й будьте готові дотримуватись усіх обумовлених наслідків за їх недотримання, так ваша дитина переконається, що ви завжди висловлюєтесь по ділу.

Персоналізуйте зміст
Щоби привернути увагу дітей, професійний репетитор і приватний педагог Арзікі Пеніо використовує персоналізацію. «Хоча зміст завжди повинен перебувати в руслі навчального плану та встановлених стандартів, важливо демонструвати, що запропоновані принципи є важливою частиною повсякденного життя та інтересів учнів, – каже вона. – Наприклад, клас може обчислити середню кількість очок, які отримала улюблена баскетбольна команда за останні п'ять ігор, або порахувати, скільки улюблений баскетболіст забиває м'ячів у середньому в ході однієї гри. І все для того, щоб вивчити тему про середнє арифметичне». Хоча це може здатися складним, але дану хитрість можна використовувати при роботі з поведінкою, роз’яснюючи зрозумілою мовою поняття чесності за допомогою реального досвіду людей, їх прикладів.

Втягуйтесьу навчальний процес
Звісно, учителі завжди активно залучені в навчальний процес – це їх робота. Але кращі з них точно знають, що за наявності особистої зацікавленості в кожному учні можна якнайшвидше дійти до спільного успіху. Справа ось у чому: звісно, ви особисто зацікавлені у вихованні своєї дитини. Але наскільки насправді ви залучені в цей процес? Чи будете ви бродити Інтернетом, доки ваша дитина сама намагається розібратися і зробити своє завдання з математики? Чи ви поруч плече до плеча з вашою дитиною постараєтесь вивчити цю задачу і відповісти на всі запитання? Залучаючись до шкільних занять вашої дитини, зробивши себе причетним до її навчання, ви завжди будете знати, що вона вивчає, у чому перевершує інших дітей, над чим б'ється і як їй у цьому допомогти.

Поєднайтесправу й задоволення
Справа виховання дитини – це не жарт. Але прислухайтесь до порад розумних учителів і переконайтеся, що це приносить вам задоволення. Наприклад, чи зробите ви звичайну перерву в заняттях, щоби трохи відпочити в тиші, або переключитесь на придумування кумедних жартів чи просто «раптом» поїсте разом з вашою дитиною морозиво, вона неодмінно отримає можливість зв'язати деякі рутинні речі навчання із приємними враженнями та позитивними емоціями. Яким від цього буде бонус? Ви будете почувати себе супербатьком.

ПОМИЛКОВІ ФРАЗИ БАТЬКІВ

Дорослі полюбляють ділитися власною життєвою мудрістю і накопиченим досвідом з молодшим поколінням. Вони квапляться виховувати при кожній слушній нагоді. Та чи завжди це виправдано...

«ТИ НЕ ВМІЄШ ПРАВИЛЬНО ЦЕ РОБИТИ!»

«Краще я сам, ти не зумієш, не зможеш, не знаєш...», — ці слова психологи вважають чинниками, які свідомо налаштовують дитину на майбутню невдачу. Малюк, який часто чує на свою адресу такі фрази, стає невпевненим. Він починає вважати себе невдахою, котрий не здатний як слід зробити бодай щось у цьому житті. Ініціатива в процесі навчання і спілкування з друзями виходитиме від нього все рідше і рідше.

«ДОБРЕ, ДОБРЕ! ТІЛЬКИ НЕ СКИГЛИ»

Не так багато батьків зможуть вислуховувати нудні слова: «мамо, можна?», «ну дай, будь ласка», «ну хоч раз» протягом декількох годин поспіль. І почуття батьків при цьому зрозумілі. Проте здавати свої позиції в цій ситуації у жодному випадку не можна. Якщо постійно будете «потакати» дитині, вона виросте егоїстом та впевненою, що може отримати бажане, тільки варто влаштувати істерику.

«СПРОБУЙ БОДАЙ РАЗ ЩЕ ТАК ЗРОБИТИ»

Дуже часто все обмежується погрозами, які ніколи не втілюються в життя. Якщо кажете дитині про покарання за певні вчинки, завжди виконуйте обіцянки. Вона знатиме, що це не пусті слова. Адже, якщо постійно будете терпіти, а одного разу тільки зірветеся, педагогічного ефекту це не матиме. Дитина просто образиться, але не більше.

«ПРИПИНИ НЕГАЙНО. ШВИДКО, Я СКАЗАЛА!»

Дорослі дозволяють собі так говорити лише з дітьми. Будь-яка інша близька людина давно б уже образилася. Проте часто вважається, що дитині такі слова казати можна і навіть потрібно. Натомість вона відчуває сильний негатив, що спричинить бажання протестувати. Маленькі діти стають примхливими, а більш старші можуть нагрубіянити у відповідь і продовжити чинити по-своєму.

«ХОРОШІ ДІТИ ТАК НЕ РОБЛЯТЬ!»

Дорослі часто люблять говорити дітям, що дівчинка має бути охайною і не тинятися по дворах, а хлопчики ніколи не повинні плакати і зобов’язані обожнювати спорт. Інакше він стане «матусиним синочком», а дівчинка виросте й ніколи не вийде заміж. У дитини складаються чіткі стереотипи. Коли хлопчик подорослішає, відчуватиме себе збитковим, а дівчина може стати закомплексованою у виборі професії. Ймовірна і протилежна ситуація: певне нав’язування в дитинстві може викликати кардинальне заперечення.

«НУ І ЧОГО ПЛАКАТИ ЧЕРЕЗ ТАКІ ДРІБНИЦІ?»

Для дорослих багато причин розпачу дитини здаються дріб’язковими і незрозумілими. Батьки часто забувають про те, що могло засмутити, коли вони самі були дітьми. Малюк завжди прагне співчуття з боку батьків. Якщо ж вони не звертають уваги на дитячі проблеми і не хочуть сприймати їх серйозно, дитина перестане з ними ділитися своїми труднощами. Дорослі ризикують втратити дитячу довіру, відновити яку досить важко.

«ПОДУМАЙ ПРО МОЄ ЗДОРОВ’Я»

Скарги на здоров’я, які найчастіше виражаються в тому, що від сварки коле серце, підвищується тиск, сильно болить голова, починають лунати на адресу чада все частіше. В результаті дитина перестає особливо турбуватися про здоров’я близьких. Якщо ж комусь із родичів стане дійсно погано, первісток може мимоволі сприйняти це як черговий виховний момент.

«МИ НЕ МОЖЕМО КУПИТИ ЦЮ ІГРАШКУ»

Дитина сприймає таке формулювання, немов «якби були гроші, ми б обов’язково це все купили». Але ж річ не у відсутності потрібних коштів, а в тому, що не можна оточувати себе незліченною кількістю непотрібних речей. Варто пояснити дитині, як заробляються гроші, і яким чином складається родинний бюджет.

«ВСІ ДІТИ НОРМАЛЬНІ, А ТИ...»

«Ти все робиш не так, недолугий...» — подібні слова дуже серйозно позначаються на самооцінці дитини. Вона починає мимоволі поводитися відповідно до цих «обвинувачень». Дорослішаючи, ваш нащадок вважатиме свій характер нестерпним. Інколи дитина починає наслідувати батьків і називати їх невдахами.

«ТОБІ ВЖЕ ЧАС ЗРОЗУМІТИ, ЩО...»

Продовження фрази стандартне: поважати старших, ти вже дорослий, слухатись батьків... Причому виголошуються ці слова виключно лише з повчальною інтонацією. Подібне ставлення викликає тільки одне бажання: опинитися подалі від батьків. У деяких дітей спрацьовує особливий психологічний механізм, і, в результаті, вони під час таких моралей мимоволі замислюються про щось своє і пропускають слова батьків мимо вух.